Літературний алкоголь

Поговорімо про алкоголь у книжках.

Я затято переконана, що алкогольну культуру треба викорінювати. Тому я рідко насолоджуюся сценами розпивання вина, шампанського чи пива, якими б "смачними" вони не були. Єдина книжка, до якої я не відчуваю неприязні в цьому плані, — це "Кульбабове вино" Рея Бредбері. Хоча "Кульбабове варення" теж згодилося б, як на мене.
Дописуючи нещодавно рецу на "Резервацію гоблінів", я намагалася довго обміркувати, що не так з цим романом, а точніше, з моїми відчуттями до нього. От усе в ньому класно, хай навіть специфічний американський гумор. Але є одне але. Леле, як багато вони п'ють! Через це я взагалі не можу асоціювати себе з героями. А це досить важливо, коли читаєш художку, адже в ній ми шукаємо те, що нас хвилює і цікавить. (У моїй реці згадки про алкоголь завуальовано саркастичні).
З тієї ж причини мене не вразили романтичні вечори головного героя "Темної матерії" та його дружини.

Можливо, тому мені не заходить Гем або Рембо. Про останнього, до слова. Дуже чітко пам'ятаю, як в школі читали його біографію. Гадаю, ви розумієте, що ні його життя, ні назва його найвідомішої поеми мене не надихнули. Не читайте біографії авторів раніше за твори -_-

Фото з офіційної сторінки букбоксу Bookowina: букбокс, який я ніколи не замовлю

Я не моралфаг, я не виступаю за те, щоб виключити будь-які згадки алкоголю з літератури.

Одна з причин, чому мені заходять твори Стівена Кінга, — це його позиціонування розпиття спиртного як залежності. Його герої не п'ють заради втіхи, частіше алкоголь доводить їх до крайнощів. Це алкогольна культура із зовсім іншої точки зору. Мені тут комфортно.
Також я можу зрозуміти присутність алкоголю в історичному романі або історичному фентезі: це ж минуле, в них це норма.
Але інше розпивання і пияцтво в сучасній прозі викликає в мене різкий дисонанс. Інколи хочеться похвалити підліткову книжку тільки за те, що в ній (здебільшого) не бухають, а виражають свої емоційні стани іншими методами.
От коли я нарешті закінчу планування свого альтернативного світу, мій дорослий протагоніст не буде пити. Це я вам обіцяю. У мене вже є портрет, і до нього обов'язково включений тверезий спосіб життя. Хай живуть чайочки і чаювання!