312. Мартін Содомка "Як прокласти залізницю"

5.5/5

Зізнаюся, я трішки фанат техніки другої половини ХІХ – початку ХХ століття. І є люди, які талановито вміють про неї розповідати. Пам'ятаю, колись читала одну англомовну книжку, в якій принцип роботи парового двигуна пояснювався на чайнику. Мартін Содомка пішов дещо іншим шляхом, але не менш креативним. То що ж такого чудового у цій книзі, що я поставила їй найвищу оцінку?

Видання має підзаголовок "Технічна казка з часів парової епохи" — і це справді так. Історія розповідає про Монархію, країну, населену мишами, де ще не запровадили залізницю. Молодий король скликає раду міністрів, у результаті якої оголошується конкурс на держзамовлення локомотивів серед трьох великих фірм. У одній з таких працює наш герой, Макс, талановитий випускник за спеціальністю інженер-механік. Разом із ним читач мандрує по різним цехам і етапах виготовлення локомотива, дізнається про його принципи роботи та необхідну інфраструктуру.

А-а, хочу собі такий плакатик! І наліпочки з локомотивами! Мерчу! Мерчу!

Книга щедро ілюстрована чарівними малюнками локацій та героїв-мишей. Сторінки по краях стилізовані під старий папір. Мартін Содомка використовує приглушено-пастельні тони й наводить на них яскравими кольорами деталі та центральні елементи композиції.
Поруч із малюнками йдуть невеличкі текстівочки, в яких автор встигає не лише розкрити один із пунктів будування й експлуатації залізниці (формування маршрутів, ливарня, монтаж, катастрофи), а й дає читачу уявлення про характер Макса та його стосунки з іншими мишами. Як він говорить грубощі майстру, як недолуго знайомиться з гарною дівчиною, як пропадає на коханій роботі, що не влаштовує його друга Арнольда. Зачіпається і кілька соціальних проблем, пов'язаних із введенням нових технологій: як реагують мешканці селищ, через які ця залізниця пролягає.

Але головне тут, звісно, — це детальне пояснення роботи частин локомотива зі схемами чи порядком дій. На звороті написано, що книга розрахована на дітей від 8 років. Я уявляю собі це дитя, яке підходить до мами чи тата і питає: "А що означає перетворювати поступальний рух на обертовий? А як це перетворення теплової енергії на кінетичну?" У батьків у голові щось вибухає.
Завдяки цим поясненням невеличка, здавалося б, книжечка читається не за один день. Надзвичайно цікаво розбиратися, як усе працює, відливається, проектується і збирається. До речі, "локомотив" і "поїзд" — це не взаємозамінні поняття. Локомотив — це машина, яка тягне за собою всі вагони. А поїзд — це набір зчеплених між собою вагонів, які тягне локомотив.

Одначе я не була б собою, якби не знайшла одну маленьку, але важливу хибу в перекладі. Одрук. На сторінках 62-63 у поясненні про розподільний механізм говориться: "Потім, їдучи на сталій швидкості, машиніст зменшує обсяг пари в циліндрі, пересунувши кулісний камінь в центр куліси (мал. В)". Однак на малюнку В показана схема руху назад. Рух вперед на сталій швидкості показано на малюнку С.
Крім того, коли ми говоримо про схематичні зображення, то вживаємо термін "рисунок", а не "малюнок".  Ці зображення, можливо, й кольорові, але від того схемами бути не припиняють. Дякую рідному технологічному за це безцінне знання!
А так переклад Тетяни Савченко дуже гарний. Дякую ВСЛ за це блискуче видання. Напевно, куплю ще якось від цього автора про літаки.

Рекомендації для дорослих. У книзі пояснюється про те, чим керувалися, коли обирали залізничні маршрути та як це вплинуло на життя навколишніх поселень. У книзі Тетяни Водотики "Простір можливостей. Україна в добу заліза та пари" є цілий розділ, присвячений цій тематиці, але в Україні. Стає зрозумілою логіка деяких маршрутів УкрЗалізниці)