Комікс #8. "Справу веде Енола Голмс" (1-3 частини)

Як і багато інших людей, я подивилася фільм “Енола Голмс” про молодшу сестру Шерлока Голмса, в якої одного дня зникає мати. Не бажаючи лишатися під опікою братів і навчатися манер у пансіонаті для дівчат, Енола вирішує втекти до Лондона й відшукати матір самотужки. Тому що дівчата можуть все! Особливо в другій половині ХІХ століття.

Якщо ви теж дивилися фільм, то, певно, помітили, що в нього є проблеми. Найперша з яких — він занадто кричить про фемінізм. Знаю, це звучить смішно, адже суть історії  про Енолу якраз в тому, що вона доводить своїм братам і суспільству, що жінки здатні на більше. Мати виховала її незалежною і кмітливою дитиною. Але фільм занадто старається проштовхувати меседжі там, де мала би бути захоплива історія про дівчинку-детектива. На щастя для фільму, його рятує екшн, загалом непогано поставлений кістяк сюжету та шикарний каст: Міллі Боббі Браун (відома за роллю Одд) і Гелена Бонем Картер (відома за роллю Белатриси Лестрейндж).

Звісно, я одразу запідозрила, що це якась екранізація, і не помилилася. Стрічка знята за мотивами роману Ненсі Спрінґер “Справа про зниклого маркіза” — першої частини з серії про Енолу. На жаль, українською цих книжок немає, зате є адаптація французької художниці Серени Бласко в графічних романах, троє з яких уже вийшли у видавництві “Ранок”. Мені було цікаво, наскільки фільм перебільшує першоджерело, тож я вирішила з ними ознайомитися.

Перший мальопис “Подвійне зникнення” вийшов дуже добрий з усіх сторін. Приємна акварель, динамічна й завершена історія, образ героїні більше відповідає умовному уявленню про дівчинку другої половини ХІХ століття, хай навіть емансипантку. Енола одразу перевдягається вдовою, чудово усвідомлюючи, що ця роль дозволить їй максимальну свободу пересування і відсутність питань. Вона навідріз відкидає ідею хлопчачого одягу, на що фільм іронічно підморгує, адже Енола, тікаючи, спершу вдає з себе хлопця. 

Мета Еноли — відкрити власне детективне агентство. Оскільки мати залишила їй вдосталь грошей, дівчинка винаймає собі офіс під фальшивим іменем та орендує або купує костюми, щоб приховати свою особистість. Друга і третя частини дещо похмуріші. У “Справі леді Алістер” героїню намагаються задушити, а лиходієм виявляється соціаліст-гіпнотизер. (Я так і не зрозуміла його мотивацію). У “Таємниця білих маків” зникає добрий доктор Ватсон. Енолі доводиться зіткнутися зі страшною і дещо божевільною особою, яка надсилає дружині Ватсона букети квітів з погрозами.

До слова, якщо у фільмі Енола вільно оперує бойовими мистецтвами і часто йде на сутичку, то в мальописах вона діє потайки, підслуховує, вдає з себе інших осіб, уникає конфронтацій. Її сили — логіка, маніпуляція та вміння розв’язувати шифри. Найяскравішою особливістю всіх історій є використання мови квітів. Квіти часто виявляються зачіпками до вирішення загадки, приховують у собі таємні послання.

Що ж до феміністичної теми, то вона, як я вже казала, подана набагато стриманіше і гармонійніше. Хоча, як на мене, деякі коментарі були зайвими, на кшталт того, що корсети — це інструмент чоловічого контролю і не дають дихати, а спідниці створені спеціально для того, щоб дівчата не могли втекти. З корсетами в цьому творі трішки біда (менше, ніж у фільмі, та все ж), тому що він повторює міф про їхній згубний вплив та обмежувальний і знерухомлювальний характер. Рекомендую подивитися канали  Bernadette Banner чи Karolina Żebrowska, які шиють і досліджують жіночі історичні костюми, щоб дізнатися, чому це не так.

https://www.youtube.com/watch?v=2rJNLwpIBVA

https://www.youtube.com/watch?v=ZA8AfYiPiR8&t=375s

https://www.youtube.com/watch?v=zNwTqanp0Aw

Загалом, мені сподобалася ця історія, і я би навіть почитала самі книжки, а не мальописи. Кмітлива дівчинка-детектив є? Є. ХІХ століття є? Є. Гра з класичними літературними персонажами є? Є. Книжки на середній шкільний вік замість часто проблематичного янг-едалту? Так. Чому досі не видано українською, агов?