367. Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"

Продовжую цей рік експериментів з любовним романом.

— Читання — не єдине заняття у світі, Ніно.

— Це одна з п'яти ідеальних речей у світі.

— А інші чотири які?

— Коти, собаки, солодкі яблука та кава.

"Книжкове життя Ніни Гілл" Еббі Ваксман поки найбільше вкладається в цей термін попри те, що любовна лінія починає кудись рухатися тільки зі 180 сторінки. Основа сюжету — знову класичний джьосей: майже 30-річна жінка, шалена книголюбка, любителька планувальників та вікторин, інтровертка, з проблемами у романтичній сфері. Вона дізнається ім'я свого батька після того, як він уже помирає і зазначає її в заповіті. Як виявляється, в неї величезна кількість братів, сестер і племінників, що не може не ошелешити Ніну, родина якої складалася з вічно відсутньої матері-мандрівниці та нянечки.

(Для тих, хто не курсі: джьосей — це японська класифікація в манзі історій про дорослих жінок, їхні проблеми, переживання та, звісно, любовне життя. Переважно це про незаміжніх жінок, які вже працюють. Дуже схоже на те, що в Америці називають чиклітом, але покриває значно ширше різноманіття сюжетів.)

"Четвер Ніна любила найдужче. Після роботи щочетверга вона не планувала нічого. Вона так і писала в планері: «18:00–22:00 — нічого». Що насправді означало читання, тому що, коли їй не було чого робити, вона читала. Час від часу хтось намагався змусити її чинити щось інше, але дівчина мужньо відстоювала своє право нічого не робити".

З одного боку, роман описує принадну для цільового читача героїню. Тут і любов до книжок, і складна дилема між тим, що відчуваєш самотність, і водночас насолоджуєшся самотнім життям, тривожні стани, віднаходження комфорту у великому місті, поєднання інтроверсійності та насиченого соціального життя. З іншого, не зовсім зрозуміло, а в чому ж, власне, основна проблема, яку має розв'язати текст.

Питання, на яке має відповісти для себе героїня, постане чітко ближче до кінця роману. Я люблю здогадуватися, куди веде текст, однак тут мені було вкрай складно це зробити. Не вірю, що ці єретичні слова злітають з моїх вуст, але трішечки менше книжок і більше суті, авторе!

А все ж розв'язка мені дуже сподобалась: "Чоловік, який виготовляє книжкові шафи, зустрічається з дівчиною, яка продає книжки". (Повірте, це має сенс. Хороший фінт).

Чи сподобалась мені власне любовна лінія? It was ok. Принаймні тут була повноцінна любовна лінія.

Але я б почитала цей роман як окремий детектив про несподіваних родичів. І розкриття таємниць покійного батька. Щось із Великою Загадкою. Та що ж. Slice of Life теж згодиться. (Оце я зануда. Все мені не так!)

Загальне враження позитивне. Приємне читання, дуже книжкове, родинне, хоч і тривожить вашу тривожність — але все буде добре. Знайти своє місце і своїх людей можливо. Навіть якщо вас гойдає на хвилях нервовості час від часу.