374. Марта Джоселін "Еґґі Мортон. Тіло під фортепіано"

Закохалася в обкладинку з першого погляду!

Але до сюжету. Уявіть собі, що Аґата Крісті та Еркюль Пуаро разом розслідують злочин. Тільки їм по 12 років, і це початок ХХ століття.

Еґґі Мортон — дівчинка з невсипущою уявою. Чекаючи на урок танців, вона першою знаходить тіло старої леді, розбухле й посиніле від отруєння. Усі підозри падають на вчительку танців Меріенн, проте Еґґі впевнена, убивця — хтось інший. Еґґі та її новий друг, бельгійський хлопчик Ектор Перо, беруться розплутувати загадку.

Для книжки Марта Джоселін прочитала майже всі детективи Аґати Крісті (і не лише її) та дослідила біографію авторки. З цієї роботи виросла головна героїня Аґата "Еґґі" Мортон — дівчинка, яка обожнює читати й вигадувати історії, в якої помер батько і яка дуже-дуже смілива. Ектор Перо міг би одним із бельгійських іммігрантів, яких королева детективів бачила в дитинстві.

Еґґі — пречудова героїня. Має цікавість до "моторошних" речей і вигадує в голові різні страшні розвитки подій. А що як репортер — убивця і зараз вхопить її та вб’є? Та інші жаскі припущення. Що не лякає її, а лише сповнює азартом. Вона сором’язлива, але, коли треба, діє рішуче.

Чесно кажучи, Ектор тут і не зовсім був потрібен. Гадаю, авторка потрапила в ту пастку, де справу завжди веде двійко друзів, але не до кінця продумала їхню взаємодію. Адже Еґґі та Ектору вкрай важко перетнутися — а це має бути простіше в таких сюжетах. Утім, думаю, у другій частині цей момент виправиться.

Детективна лінія була банальною, але непоганою. Мені дуже сподобалася атмосфера, яку зображає текст. Видно й роботу з історичними елементами. Як завжди в таких текстах, є трохи про фемінізм: приємно, що не в лоба, неприємно, що знову постраждали корсети.

Бабуся Джейн — мудра й саркастична. Упевнено прямує до колекції улюблених бабусь.

Ілюстрації Ізабель Фоллат офігезні. Я, чесно кажучи, не розумію, чому деякі наші видавництва так сильно зосереджуються на кольорових ілюстраціях і забувають про чорно-білі. Зокрема, сподобалися портрети героїв на початку книжки. З їхніх обличь читаються характери і вдача.

У виданнях від "Ранку" в мене не завжди складається з перекладом, однак тут Марія Пухлій зробила добру роботу.

Окремо дякую Віці, Каті й Толі та Наті за цей подаруночок на ДН :)