377. Кевін Кван "Шалено багаті азійці"

Не один раз я бачила екранізацію. А потім "Фабула" видала сам роман, і всі кинулися його читати. Я довго трималася і зрештою здалася.

Сюжет такий: молода американська професорка Рейчел Чу погоджується поїхати зі своїм хлопцем Ніком на його батьківщину на весілля його друга в Сінгапур. Вони вже доволі довго зустрічаються, але дечого вона про нього не знала. А саме те, що він з дуже багатої сім'ї. Якщо точніше, однієї з найбагатших у Сінгапурі. Звісно, родичі Ніка не в захваті від неї, бо така потенційна невістка їм не до вподоби. Сама Рейчел шокована їхнім багатством і пихою, хоча чесно намагається зрозуміти цю несподівану частину життя коханого.

Але не поспішайте переживати тільки за Рейчел. Багаті теж плачуть. ;)

Прикметно, що кіноформат передає багато дрібниць оригінального тексту через картинку, залишаючи тільки суть. Мені здалося, що цю історію простіше саме дивитися, бо багато описів суконь, сумочок, дизайнерів і т.д. займають надто багато літер, а тому я їх прочитала по діагоналі. З одного боку, так, вони створюють правдоподібну атмосферу, з іншого, вони подекуди  втомлюють, бо чисто емоційної прив'язки в мене до цієї теми немає.

Найкращою деталькою, на мою думку, є захоплення сінгапурців їжею та їхні суперечки, де яка страва краща.

Роман читається легко, за вечір-два, і невеликий мелодраматизм не віднаджує від читання. Та якби я обирала між книжкою і фільмом, то обрала б фільм.

Що ж до самої історії, то вона чудово підходить для хорошої розваги незалежно від формату. Я люблю прийом, коли персонажа викидають зі звичайного життя в абсолютно незвичайну ситуацію, і він змушений давати собі з нею раду.