383. Фенні Флеґґ "Різдво з червоним кардиналом"

Почнімо з очевидного: червоний кардинал — це така червона пташка (англійською також називається redbird), а не справжній кардинал в червоній мантії чи з кривавою репутацією.

Вибачте, якщо когось розчарувала.

Уже немолодому Освальду лікар повідомляє невтішні новини: жити йому лишилося недовго. Є вихід — поїхати кудись в теплі краї, що трохи продовжить йому життя. Освальду нічого втрачати, він сирота, розлучений, в місті його нічого не тримає. Так його заносить до Лост-Ривера — невеликого містечка з вічно теплою погодою і добродушними людьми. Там він знаходить друзів, сім'ю та своє покликання. І покращує здоров'я, звісно.

Я не читала раніше Флеґґ, але чула, що книжки в неї ванільні, і правда в тому є. Мені перед Новим роком і хотілося прочитати чогось такого доброго, щоб трапилося диво і в героя потепліло на душі, тож "Різдво з червоним кардиналом" стало непоганим варіантом.

Зізнаюся, після зав'язки з "жити залишилося недовго" я очікувала більше драми в цьому напрямку,  однак це не було метою цієї книжки. Текст знайомить нас з історіями інших людей цього містечка, залучаючи в них певним чином і Освальда. Зокрема, дуже мила історія маленької дівчинки з фізичною вадою, яку жителі Лост-Ривера фактично вдочеряють.

Цікаво, що в тексті справді немає великих конфліктів, які б збурювали серце і змушували гризти нігті від нетерпіння дізнатися, чи зможуть герої їх вирішити. Моментами здається, що проблеми — і то доволі екзистенційні — вирішуються досить легко, проте, можливо, в цьому і суть. Освальд приїжджає в Лост-Ривер померти на самоті, але поступово дозволяє собі жити й відкриватися іншим людям, а також відкривати самого себе. І цей перехід доволі безконфліктний. Жителі раді долучити його до своєї громади, вони щиро дбають одне про одного — і готові так само готові дбати про нього. Не дивно, що Освальд сильно їм і не опирається :) 

Два моменти, які мені найбільше сподобались: те, що Освальд став художником, і дружба дівчинки з червоним кардиналом.

Загальне враження: книжка без гостроти, але солодкаво-приємна, така, яку читають в моменти, коли хочеться, щоб у всіх все скінчилося добре і щоб героя не били, а обіймали.