436. Вікторія Голт "Поцілунок Юди"

Несподівано КСД виплюнуло одразу шість (!) романів Вікторії Голт в українському перекладі — і я, звісно ж, мала прочитати бодай один. Вікторія Голт — популярна авторка готичних романів минулого століття: зловісні маєтки, небезпечні таємниці, вродливі аристократи і фатальне кохання. Ідеальний трешачок 🤌 А що ще треба звичайній людині? 

"Поцілунок Юди" оповідає про двох сестер, які осиротіли і їх забрав до себе владний релігійний дід. Старша сестра мала вийти заміж за їхнього кузена, щоб зберегти маєток і землі в родині, однак тікає з титулованим юнаком, який приїхав до сусіднього будинку. Після кількох років молодша сестра Піппа дізнається, що її сестру та її чоловіка вбили. От тільки в газеті кажуть, що вони були неодружені. Як таке можливо? І куди ділася дитина, про яку вона їй писала? Піппа подасться далеко за кордон, щоб дізнатися правду.

Вікторія Голт пише захопливо й кінематографічно. Описані картинки уявляються яскраво: від теплого острова зі скульптурною майстернею до тиранічного богоподібного діда у маєтку-в'язниці. Одразу нас накручують й закидають у вир тривоги: що сталося? хто намагається приховати правду про весілля? де дитина? чи вдасться Піппі вийти неушкодженою з цієї пригоди? Якби це був трилер, я б іще поставила під сумнів правдивість слів Піппи, адже і дід помер за загадкових обставин.

Авторка чудово розуміє, що якісну драму створює не лише гострота подій, а й моральний вибір. Зрештою виявляється, що заголовок книжки — "Поцілунок Юди" — стосується саме вибору Піппи: чи вчинить вона по совісті, опираючись спокусі, чи обере зрадливий неетичний шлях. І те, що читач може пережити вагання разом із нею, і робить цей текст таким насиченим.

З мінусів можна і треба назвати основну любовну лінію. Ну, нехай Франсін втекла з першим-ліпшим, це можна обґрунтувати сюжетною потребою. Але цей Конрад — це суцільний 🚩 і токсик. Якщо зважати, що самій Піппі заледве 18 років, то й поготів. Його вмовляння виглядають просто огидними.

Українська обкладинка хороша, скину ще оригінальну, щоб насолодитися вайбом трешачку 💅

Оскільки це КСД, то кілька слів про переклад. Переклад Володимира Горбатька, в якого перекладацький портфель доволі великий, деякі з його робіт я читала і відчутних нарікань не мала. І тут текст теж нормальний, процес читання приємний. Єдине, за що я зачепилась, що художнє редагування могло б бути все ж кращим: повикидати зайві англійські "це" та інші граматичні кальки, які часом прослизають; якщо приглядатися, місцями накульгує узгодження в реченні — якісь такі дрібні моменти.

Також звірила перші сторінки з оригіналом, і в мене було одне питаннячко, чому "Distance enchants the view Francine used to say" переклали як "На відстані краєвид видається кращим, казала Франсін". Там у переносному значенні, щось на кшталт на відстані спогад видається райдужнішим, ніж це було в реальності. Який краєвид? 🫠 (Не хочу думати, як це адаптувати нормально). Недогледіли щось. 

Одним словом, "Поцілунок Юди" отримує від мене тверде 3/5.