457. Валер'ян Підмогильний «Місто»

 ...або перечит українського класичного роману, який мені не сподобався у школі. Отака я вредна!

Чи сподобалося мені «Місто» після другого читання? Ні. Ба більше, я тепер певна, що Підмогильний — абсолютно не мій автор. АЛЕ.

На відміну від першого враження, я зрозуміла, що роман багато в чому... стьобний. Дякую цій начитці, яка відкрила для мене комедійну грань цього тексту. Автор підсміюється і зі Степана, і з літературного процесу, і з життя загалом.

Сюжет «Міста» — це той самий суперпопулярний серіал у прайм-тайм, який всі дивляться і щосерії фейспалмлять з дій головних героїв. Ну чого воно таку дурню робе? Ну чого?! «Супермама» — тільки краще. Чого тільки варта арка з Зоською. Я вважаю великою несправедливістю, що його досі не екранізували: в декораціях ХХ століття чи сучасних. Продюсери, зверніть увагу, це ж ХІТ!

Про головного героя. Степан Радченко — найбільший мудак української літератури. (Звісно, я ще не читала Винниченка, каюсь, тому цей рейтинг може бути неточний). І він мудак не тільки тому, що негарно, а подекуди й зовсім (емоційно) жорстоко поводиться з жінками. Він та хитровисрана людина, якій все завжди вдається. Його навіть не побили жодного разу нормально!😡 З одного боку, за це його поважаєш: він упертий, ресурний, підприємливий, чітко іде до своєї цілі, здібний до знань та самоорганізований. Мало того, ще й вродливий і сильний! А з іншого боку, така ж людина-гнида. Де в цьому романі справедливість?

У тексті чимало еротично-тілесного, але через те, що це Степан, після цих епізодів хочеться помитися. Я не хочу слухати про те, як він нюхає рандомних жінок!!! Чому саме в Підмогильного ці сцени виходять настільки огидно?🤮 Це особливий талант якийсь.

Знаю, ви зараз скажете: але ж в цьому суть! Справжня література ТМ працює лише з такими персонажами, бо вони складні! Я повторю думку, яку висловила на книжковому клубі. Для того щоб створити складного персонажа, зовсім необов'язково робити його «неоднозначним» чи «негативним». Персонаж може бути позитивний — і все одно цікавий та глибокий. Але, напевно, це зовсім інший жанр...

Можливо, «Місто» просто занадто «мужське» на мій смак.

Щодо стилю. Підмогильний — майстер пера, уміє пан закрутити речення й слівце! Моє улюблене — це «смоктуще зневілля». Джініус! Під кінець, правда, його трохи заносило, як того Остапа, чи в цьому випадку краще сказати — Степана. Редактор мав би пару тих словоблудств повикидати.

До речі, попри те, що Степан показується гвинтиком системи, є в цьому тексті такі речі, після яких не дивуєшся, що автора взяли на олівчик.

Наостанок скажу тільки одне: Степане, годі курити!!! 😈😈😈