262. Паскаль Енґман «Щурячий король»

Шведський детектив-трилер 4.2/5 із соціально-політичним підтекстом, або інцели проти фемінізму.

У Стокгольмі жорстоко вбивають кількох жінок. Здавалося б, розгадка очевидна, адже статистично вбивць слід шукати серед найближчих чоловіків. Ось і в однієї із жертв хлопець сидів у в'язниці. Однак поліцейська Ванесса Франк впевнена, що все не так просто. І те, що було серією непов'язаних вбивств, складається у більшу картинку...

Книжка мені сподобалась і я нічого від неї не очікувала. Основна тема — насильство над жінками, навіть самі події відбуваються у розпал руху MeToo.

А тому одразу попереджаю, що в книзі є одна неприємна сцена зґвалтування. І багато сталкінгу.

Цікаво, що розділи тут дуже короткі, буквально 3-5 сторінок, і ведуться від імені кількох персонажів. Тут буде і слідча Ванесса, і її товариш й колишній військовий Ніколас, і відповідальна журналістка Ясміна, і навіть безхатько.

Одного злочинця ви одразу розгадаєте, хоча остаточне підтвердження отримаєте лише після половини книжки. Інший стане несподіванкою.

Персонажі Енґмана людяні й часто самотні. Деякі балансують на межі, деякі в полоні ілюзій.

Протагоністи справедливі, однак практичні. Ванесса і Ніколас без жодних докорів сумління стріляють на смерть тоді, коли це потрібно, а Ясміна, хоч і має, що приховувати, розповідає секрет людині, яка зможе використати його на добро.

Книжка починається розмірено, але що більше нам відкривається, то більше вона пришвидшується. Це той випадок, де спершу нас підводять до мотиву, а потім розкривають, як саме вчинили злочин. Автор хитро приховує від нас певні детальки, щоб тримати інтригу. Я була задоволена, як саме тут продумано злочин.

Мій підсумок – цей детектив точно вартий уваги.

До перекладу докопуватися не буду, бісило тільки те, що Sig Sauer тут був записаний латинкою, а не зіґ-зауер/зиґзауер. Мені здавалося, що такі впізнавані марки пістолетів, як і кольт, в художці транслітеруються. Виправте, якщо це не так.

P.S. Ну чому Уве Т_Т