Русалка літературна

"Подумати тільки: у своїх книжках він повбивав стільки людей, а тут пише, як уб'ють його самого!" "Якщо боятися, що читачі впізнають у персонажі реальну людину, — думає собі герой роману, — то так взагалі нічого не напишеш". Мідзуно, цей автор детективів, — ще той нінґен шіккаку: до того довставлявся у свої твори на місці жертв реальних людей, що його кинула навіть дружина. От і лишається тепер говорити самому до себе, як якомусь психопату, тринькати грошики, тільки вони з'являються, і дописувати тексти для журналу в останній день дедлайну. Та з останнім романом якось негарно вийшло. Так запекло вночі дописував останній розділ, що замість вигаданого прізвища вписав кілька разів справжнє. А текст уже пішов у друк. Біда! Ґвалт! Що як Коджіма побачить і прийде розбиратися? Або ще гірше: що як хтось прочитає цей роман, вб'є Коджіму, а провину повісить на автора? Ну це вже зовсім! Треба негайно щось зробити, щоб уникнути такої долі! "Чорне біле" — ц...